VisaProAdviserВізи, міграція та життя за кордоном
Релокація — це переїзд для життя й роботи в іншій країні: вибір держави, візи O-1 і L-1, Digital Nomad і Startup Visa, ВНЖ у Європі, податки й бюджет.
9 матеріалів із темою Релокація
США проти Європи: бізнес без стелі для іноземців, англійська як глобальна мова і прийом підприємців з будь-яких галузей, а не лише з IT.
Три критерії вибору країни: мова й менталітет, податковий режим для нових резидентів (4–5 років пільг) і строк отримання паспорта — від 5 до 10 років.
США — для швидкого заробітку й кар'єри, Франція — для комфорту, безкоштовної медицини й малого бізнесу. Порівняння цілей переїзду та умов життя.
Nomad Visa — для віддаленого доходу від 2–3 тис. €/міс, Startup — для інноваційного бізнесу й команди до 4 осіб. Розбираємо, кому що підходить.
Електрик з Росії переїхав у Чорногорію без зв'язків і знайшов перше замовлення на четвертий день. Штрафи, пошук клієнтів, дохід і адаптація родини.
Мінімум 5000 $, комфортно — 10 000 $. Оренда будинку від 2200 $, авто з пробігом — від 5500 $. Розбір витрат на перший місяць життя в США.
Релокація — це переїзд на нове місце для життя чи роботи; слово походить від англійського relocation. В українському вжитку так називають і переїзд людини чи родини за кордон, і перенесення бізнесу: після початку повномасштабної війни з'явилася державна програма релокації підприємств у безпечніші регіони України.
Сама релокація не є юридичним статусом: право жити й працювати в іншій країні дає конкретна віза або дозвіл на проживання. Це може бути робоча віза, віза цифрового кочівника, стартап-віза, інвестиційна програма чи сімейне возз'єднання. У США, наприклад, туристична віза B1/B2 не дозволяє працювати, а для переїзду з роботою використовують O-1 для людей з видатними досягненнями чи L-1 для переведення працівника в американський офіс його компанії.
Від обраної підстави залежить шлях до постійного проживання й громадянства. У більшості країн ЄС статус довгострокового резидента за директивою 2003/109/ЄС можна отримати після п'яти років законного проживання, а строк до натуралізації кожна держава встановлює сама. Податковий бік теж різниться: Іспанія, Італія та Португалія мають спеціальні режими для нових резидентів, але їхні умови час від часу змінюються.